У Львові розпочалися Дні реставрації

Від 6 до 17 липня у Львові реставратори проведуть майстер-класи з відновлення історичних дверей та вікон

Про це повідомляє Укрінформ.

Спеціальну альтанку для роботи облаштували у Бернардинському дворику.

"Виникає потреба у великій кількості майстрів. Власне, аби показати столярам, як відбувається процес реставрації, надати більше інформації мешканцям, як доглядати за брамами та вікнами, ми організовуємо такі семінари", - зазначив керівник ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

 

З 2009 по 2017 рік у Львові діяла програма співпраці міської ради і німецьких фахівців, у межах цього проєкту низка столярів пройшли майстер-класи від європейських реставраторів. А з 2018 року започаткували ЛКП "Бюро спадщини", яке самостійно займається реставрацією вікон та брам.

Під час майстер-класу всі охочі можуть побачити, як відбувається процес, взяти в руки інструменти і спробувати, щоб зрозуміти, чи реставрація це дійсно їхнє покликання.

За словами організаторів, карантинні обмеження не дали можливості зібрати велику кількість реставраторів, які могли б у реальному часі отримати кваліфіковані  консультації фахівців щодо догляду за історичною столяркою.

Ростислав Малецький, столяр і реставратор з багаторічним стажем зазначає: "Зараз у місті реставрація на дуже низькому рівні, і є великий пласт незроблених робіт. Постійно щось робиться, здається, але це крапля в морі. Треба передавати досвід, аби вчилися, аби створювалася конкуренція".

За два тижні майстри виконають основні реставраційні роботи з відновлення брами та вікна, яким понад 100 років. Функціональність як дверей, так і віконної рами майже збережені, але повністю знищено деталі декору. Завдання майстрів зробити так, щоб усі елементи відповідали історичній добі, коли їх було виготовлено.

Також у межах Днів реставрації для мешканців і гостей Львова проведуть екскурсії відновленими пам'ятками міста. Зокрема, покажуть відреставровані нагробки Личаківського цвинтаря, церкву Св. Миколая та Гарнізонний храм.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.