У Львові розпочалися Дні реставрації

Від 6 до 17 липня у Львові реставратори проведуть майстер-класи з відновлення історичних дверей та вікон

Про це повідомляє Укрінформ.

Спеціальну альтанку для роботи облаштували у Бернардинському дворику.

"Виникає потреба у великій кількості майстрів. Власне, аби показати столярам, як відбувається процес реставрації, надати більше інформації мешканцям, як доглядати за брамами та вікнами, ми організовуємо такі семінари", - зазначив керівник ЛКП "Бюро спадщини" Павло Богайчик.

 

З 2009 по 2017 рік у Львові діяла програма співпраці міської ради і німецьких фахівців, у межах цього проєкту низка столярів пройшли майстер-класи від європейських реставраторів. А з 2018 року започаткували ЛКП "Бюро спадщини", яке самостійно займається реставрацією вікон та брам.

Під час майстер-класу всі охочі можуть побачити, як відбувається процес, взяти в руки інструменти і спробувати, щоб зрозуміти, чи реставрація це дійсно їхнє покликання.

За словами організаторів, карантинні обмеження не дали можливості зібрати велику кількість реставраторів, які могли б у реальному часі отримати кваліфіковані  консультації фахівців щодо догляду за історичною столяркою.

Ростислав Малецький, столяр і реставратор з багаторічним стажем зазначає: "Зараз у місті реставрація на дуже низькому рівні, і є великий пласт незроблених робіт. Постійно щось робиться, здається, але це крапля в морі. Треба передавати досвід, аби вчилися, аби створювалася конкуренція".

За два тижні майстри виконають основні реставраційні роботи з відновлення брами та вікна, яким понад 100 років. Функціональність як дверей, так і віконної рами майже збережені, але повністю знищено деталі декору. Завдання майстрів зробити так, щоб усі елементи відповідали історичній добі, коли їх було виготовлено.

Також у межах Днів реставрації для мешканців і гостей Львова проведуть екскурсії відновленими пам'ятками міста. Зокрема, покажуть відреставровані нагробки Личаківського цвинтаря, церкву Св. Миколая та Гарнізонний храм.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.