Українці Канади захищають Меморіал жертв комунізму

Конгрес Українців Канади звернувся із заявою з приводу вандалізму щодо Меморіалу жертв комунізму «Канада – земля притулку» в Оттаві

На минулих вихідних в Оттаві (Канада) жертвою вандалів став будівельний майданчик Меморіалу жертв комунізму "Канада – земля притулку". Меморіал мав бути відкритий улітку цього року.

Банери, що прикривають будівництво були обмальовані написами "комунізм переможе", а також комуністичними символами.

Конгрес українців Канади звернувся з цього приводу зі спеціальною заявою.

"Мільйони людей, у тому числі багато українців, які зазнали жорстокості та нелюдяності комунізму, втекли до Канади - тут вони знайшли свободу та спокій. Осквернення цього місця є жалюгідним та гидким актом ненависті і образою для пам'яті мільйонів невинних жертв комунізму" - йдеться у ній.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.