Спецпроект

У Києві з'явиться вулиця Ґарета Джонса – журналіста, що розповів світу про Голодомор

30 липня на пленарному засіданні Київради депутати підтримали найменування проєктного провулку на честь журналіста Ґарета Джонса.

Про це повідомляє прес-служба Київради.

 

У Шевченківському районі столиці з'явиться провулок, який носитиме ім'я британського журналіста Ґарета Джонса (досі провулок Проєктний 13120). Він був одним із перших західних кореспондентів, які своїми публікаціями донесли світові правду про Голодомор мільйонів людей в Україні у 1932-1933 роках.

29 березня 1933-го Гарет Джонс скликав у Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявив про катастрофічний голод в Україні. Прес-реліз передрукували провідні світові видання, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian.

Ідею перейменування підтримали 104 особи, лише двоє проголосували проти. Громадське обговорення відбувалося на сайті КМДА з 19 березня по 19 травня 2019 року.


Також депутати перейменували:


вулицю Димитрова на честь українського художника Никифора Дровняка (Деснянський район);


площу між вулицями Євгена Сверстюка та Раїси Окіпної назвали ім'ям Сергія Набоки (Дніпровський район). Це український журналіст, правозахистик та дисидент.


Київрада присвоїла нові назви низці безіменних вулиць та провулків:


1) Безіменний провулок з проєктною назвою "провулок Островського" назвали на честь видатного українського поета Якова Щоголева (Дарницький район).


2) Проєктний провулок 13115 перейменовано на провулок Милославський (Деснянський район).


3) Вулицю проєктну 12637 – на вулицю Куричівську (Деснянський район).


4) Вулицю проєктну 12638 – на вулицю Ковпитську (Деснянський район).


5) Вулицю проєктну 13059 – на вулицю Стигольську (Деснянський район).


6) Вулицю проєктну 12639 – на вулицю Помильську (Деснянський район).


7) Вулицю проєктну 13079 – на вулицю Пляхівську (Деснянський район).


8) Провулок без назви від вулиці Любомирівської до тупика – на провулок Парашутистів (Святошинський район).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.