У Британії на аукціоні продають зображення музи Пікассо

У Лондоні на аукціоні продають картину художника Пабло Пікассо, на якій він зобразив свою музу — Марі-Терезу Вальтер.

Про це повідомляється на сайті аукціонного дому Sotheby's.

 

Роботу продадуть 28 липня. Її оціночна вартість — 6—9 млн фунтів стерлінгів (7,4—11 мільйонів доларів).

Роботу Пікассо намалював у 1931 році вугільним олівцем і підписав "Жінка, що спить". Вважається, що вона присвячена Вальтер — саме у ці роки у неї був роман з художником. Ці стосунки надихнули Пікассо на створення безлічі полотен, малюнків і скульптур, які згодом назвали шедеврами.

Їхні стосунки почалися, коли Марі-Терезі було 17 років, а Пікассо — 45, він був у шлюбі та проживав зі своєю першою дружиною, російською балериною Ольгою Хохловою.

Портрет Пікассо зберігав до самої смерті, після чого він перейшов до його сина Бернарда. Нинішній власник купив роботу у 1986 році.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.