Археологічна експедиція до Кам’янської Січі потребує допомоги. ФОТО. ВІДЕО

У серпні місяці повинна відбутись спільна запорізько-херсонська археологічна експедиція на Кам’янській Січі. Нестача фінансування робить неможливим проведення робіт, але археологи повні надії що завдяки Вашій допомозі цьогорічні дослідження відбудуться.

 

Кам'янська Січ заснована у 1709 р., й була шостою в історії Запоріжжя. Її виникненню передували пам'ятні, трагічні події. Після нападу військ Петра І на Чортомлицьку Січ та страти значної частини козацької старшини, частина козаків втекла та оселилася поблизу кордонів з кримсько-татарським ханством, заснувавши на річці Кам'янка нову січ.

Існує теорія про два періоди існування Кам'янської Січі (1709-1711 та 1728-1734 рр.), але не всі вчені погоджуються з цієї хронологією, але всі згодні, що на сьогодні це єдина (окрім Олешківської) козацька Січ, яка збереглась до сьогодні.

 

Збереглась не повністю, значна частина куренів першого ряду опинилася під водою Каховського водосховища, інша частина знаходиться в аварійному стані, кожного року потерпаючи від природних та антропогенних факторів.

 

Археологічні дослідження проводились на Січі починаючи з 1913 року, потім у 30-х, 50-х, 70-х, 90-х, майже кожні двадцять років. За цей час археологія значною мірою поширила наші знання та уявлення про козацький побут. Але все ще попереду, і потрібно продовжувати дослідження, відкривати нові пласти історії козацтва.


"Віримо, що розкопки будуть продуктивними та корисними для вітчизняної науки. Щиро дякуємо усім, миру Вам та добра!

Номер картки 4149 4993 4463 9503" - керівник експедиції Анатолій Волков.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.