ЄС вимагає від Росії негайно звільнити історика Дмитрієва

Європейський союз вимагає звільнити главу карельського відділення "Меморіалу" Юрія Дмитрієва, якого засудили до 3,5 років колонії суворого режиму.

Про це йдеться у заяві ЄС.

 

"Звинувачення, схоже, були викликані його правозахисною діяльністю і його дослідженнями політичних репресій в радянський період, які сприяли виявленню місць масових поховань. Його справа є частиною більшої тенденції арештів і дискредитації правозахисників в Російській Федерації.

Європейський союз закликає російську владу негайно і беззастережно звільнити пана Дмитрієва з гуманітарних міркувань з урахуванням його віку і стану здоров'я під час пандемії коронавируса" – йдеться у заяві.


Нагадуємо, що 22 липня суд в Росії засудив Дмитрієва до трьох з половиною років колонії суворого режиму.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.