Центральний державний архів зарубіжної україніки змінив адресу

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) «переїхав» на нове місце і віднині знаходиться на вулиці Солом’янській, 24.

Про це повідомляєься на сторінці архіву в Facebook.

 

"Шановні наші користувачі, друзі, партнери архіву! Ми раді повідомити вам, що від 23 липня 2020 р. ЦДАЗУ знаходиться за новою адресою по вул. Солом'янська, 24", - йдеться у дописі.

Як зазначається, відтепер ЦДАЗУ перебуває в комплексі споруд центральних державних архівних установ - "архівному містечку", під опікою Державної архівної служби України.

На період облаштування на новому місці в архіві просять звертатися із запитаннями на такі електронні адреси: vvid.tsdazu@arch.gov.ua; i.maga.tsdazu@arch.gov.ua; i.kazimirova.tsdazu@arch.gov.ua.

Слідкувати за новинами архіву можна на офіційному сайті ЦДАЗУ та у Facebook.


ДОВІДКА. Центральний державний архів зарубіжної україніки є головною архівною установою для зберігання документів історико-культурного надбання зарубіжного українства та координаційним центром з питань роботи з документами української діаспори, що зберігаються в інших архівах та колекціях.

ЦДАЗУ створений 12 травня 2007 року.

В архіві приймають на зберігання документи українців у світі, забезпечують фахове науково-технічне опрацювання отриманих документів і швидке надання їх у користування дослідникам. Документи видаються для користування в читальному залі всім бажаючим відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.