У лісі біля Івано-Франківська знайшли бункер часів Першої світової війни. ВІДЕО

У “Чорному лісі” неподалік Івано-Франківська розкопують бункер часів Першої світової війни. Знайшли його працівники КП “Пам’ять”ще півтора року тому, коли шукали поховання жертв комуністичного та нацистського терору.

Про це повідомляє "Суспільне".

 

Наразі з котловану ще відкачують воду, а потім знову продовжать розкопки. Все, що можна побачити зараз це тільки зруйнований вхід. За словами керівника комунального підприємства "Пам'ять" Василя Тимківа, бункер знаходиться на глибині чотирьох-п'яти метрів.

"Спосіб будівництва був закритий. Шахтним способом вкопувався вхід на рівень росту людини, шириною близько метра. Його укріплювали балками. Похила шахта йшла на глибину 4-5 метрів. Вже там викопувалася сама кімната – бліндаж 3,5 на 3,5 метри. З нього існував ще один вихід", – розповів Василь Тимків.

За словами чоловіка, тут були позиції австрійської армії – частина оборонно-наступальної лінії. Вони були збудовані ще влітку далекого 1916-го року. А це вже більше, ніж сто років.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.