Кулеба прокоментував вирок керівнику Юрію Дмитрієву: Це війна з правдою про Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що вирок російському історику Юрію Дмитрієву безпосередньо стосується й України, є війною з правдою про історію України у складі СРСР.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

 

"Цей вирок безпосередньо стосується і нас – це війна з правдою про історію України у складі СРСР. Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави затоптати історичну пам'ять і тих, хто її береже. Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах", - підкреслив Кулеба.

Він наголосив, що ситуація з Дмитрієвим була б "війною суто з правдою російської історії", але історик досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоха – урочища, у якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв'язнів.

"Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження: Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших", - нагадав міністр.


Як повідомлялося, керівника карельського відділення правозахисної організації "Меморіал", російського історика Юрія Дмитрієва 22 липня засудили до 3,5 років колонії у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.