Кулеба прокоментував вирок керівнику Юрію Дмитрієву: Це війна з правдою про Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що вирок російському історику Юрію Дмитрієву безпосередньо стосується й України, є війною з правдою про історію України у складі СРСР.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

 

"Цей вирок безпосередньо стосується і нас – це війна з правдою про історію України у складі СРСР. Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави затоптати історичну пам'ять і тих, хто її береже. Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах", - підкреслив Кулеба.

Він наголосив, що ситуація з Дмитрієвим була б "війною суто з правдою російської історії", але історик досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоха – урочища, у якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв'язнів.

"Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження: Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших", - нагадав міністр.


Як повідомлялося, керівника карельського відділення правозахисної організації "Меморіал", російського історика Юрія Дмитрієва 22 липня засудили до 3,5 років колонії у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».