Литва винесла на саміт ЄС питання переписування історії Росією

Президент Литви Гітанас Науседа виніс на саміт ЄС питання переписування історії Росією. Він хоче, щоб Євросоюз дав зрозуміти РФ, що не терпітиме таких спроб

Як повідомляє DW, Литва винесла на обговорення саміту ЄС, який розпочався у п'ятницю, 17 липня, питання "спроб Росії переписати історію". Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, прибувши на зустріч глав держав і урядів країн Євросоюзу в Брюсселі, повідомляє кореспондент DW.

 
Президент Литви Гітанас Науседа

"Останнім часом ми бачимо спроби Росії переписати історію та приховати історичні факти (…) Я хочу порушити це питання та спробувати пояснити моїм колегам, що це стає систематичною політикою стосовно історичних фактів", - заявив Науседа. Він вважає, що Євросоюз має відреагувати і перейти до проактивної політики, "аби пояснити нашим російським партнерам, що ми не будемо терпіти такі спроби". "Ми повинні дуже чітко сказати, що така політика вплине на відносини ЄС і Росії", - зазначив політик.

Науседа нагадав, що не лише Литва, але й усі країни Балтії, а також Польща сильно постраждали під час Другої світової війни. "Наше завдання - нагадати про ці велетенські страждання, які Друга світова війна принесла нашим країнам і державам. Ми не можемо дозволити цій історії повторитися знову", - додав президент Литви.

На прохання Литви у порядку денному саміту з'явилася категорія "Інше", в рамках якої і обговорять тему переписування історії. Якихось рішень з цього питання не передбачається.

Як відомо, за останній час між Росією та країнами Балтії та Польщею виникло кілька суперечок щодо історії.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.