Литва винесла на саміт ЄС питання переписування історії Росією

Президент Литви Гітанас Науседа виніс на саміт ЄС питання переписування історії Росією. Він хоче, щоб Євросоюз дав зрозуміти РФ, що не терпітиме таких спроб

Як повідомляє DW, Литва винесла на обговорення саміту ЄС, який розпочався у п'ятницю, 17 липня, питання "спроб Росії переписати історію". Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, прибувши на зустріч глав держав і урядів країн Євросоюзу в Брюсселі, повідомляє кореспондент DW.

 
Президент Литви Гітанас Науседа

"Останнім часом ми бачимо спроби Росії переписати історію та приховати історичні факти (…) Я хочу порушити це питання та спробувати пояснити моїм колегам, що це стає систематичною політикою стосовно історичних фактів", - заявив Науседа. Він вважає, що Євросоюз має відреагувати і перейти до проактивної політики, "аби пояснити нашим російським партнерам, що ми не будемо терпіти такі спроби". "Ми повинні дуже чітко сказати, що така політика вплине на відносини ЄС і Росії", - зазначив політик.

Науседа нагадав, що не лише Литва, але й усі країни Балтії, а також Польща сильно постраждали під час Другої світової війни. "Наше завдання - нагадати про ці велетенські страждання, які Друга світова війна принесла нашим країнам і державам. Ми не можемо дозволити цій історії повторитися знову", - додав президент Литви.

На прохання Литви у порядку денному саміту з'явилася категорія "Інше", в рамках якої і обговорять тему переписування історії. Якихось рішень з цього питання не передбачається.

Як відомо, за останній час між Росією та країнами Балтії та Польщею виникло кілька суперечок щодо історії.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.