У США статую росіянина-колонізатора перенесуть з площі у музей

У колишньому центрі російської колонізації – місті Сітка – влада ухвалила рішення демонтувати статую першого російського губернатора Аляски Олександра Баранова

Баранов був першим керівником Російсько-американської компанії та керував розширенням російської влади на прибережній Алясці наприкінці XVIII - початку XIX століть.

Під петицією про знесення памʼятника підписалося більше 2000 осіб. Рада російської громади міста, фінансована урядом РФ, організувала контрпетицію і зібрала 6000 підписів.

Баранов справді заснував місто Новоархангельськ, згодом перейменоване у Сітку. Але також він здійснював геноцид місцевого населення, зокрема, індіанців племені Сітка.

Встановлений у 1980-х рр. памʼятник буде перенесено у музей.

 
James Poulson/Daily Sitka Sentinel via AP, File

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.