У Потсдамі підірвали американську бомбу, знайдену на дні озера

Озеро Арадозее в Потсдамі зараз готують до ренатурації. 250-кілограмову авіаційну бомбу знайшли на дні під триметровим шаром мулу

Про це повідомляє DW.

Німецькі сапери досі щороку знешкоджують близько п'яти тисяч бомб часів Другої світової війни. У більшості випадків їм вдається витягувати підривачі, після чого бомби відправляють на утилізацію, проте іноді їх все ж доводиться підривати на місці - наприклад, якщо детонатор пошкоджений або сильно заіржавів. У середу, 15 липня, у столиці федеральної землі Бранденбург Потсдамі сапери підірвали 250-кілограмову американську авіаційну бомбу.

Її виявили минулого тижня під триметровим шаром мулу на дні одного з тутешніх озер - Арадозее - під час підготовчих робіт з ренатурації, тобто відновлення природної системи цієї водойми.

 

Як повідомляє агентство dpa, перед підривом над місцем виявлення бомби був споруджений пліт розміром сім на сім метрів, на який поклали пресовані блоки соломи, аби по можливості запобігти тому, аби камені й уламки розлетілися в різні боки.

Усе пройшло успішно. Попередньо з 800-метрової зони довкола цього місця евакуювали близько 7500 жителів сусідніх районів Потсдама.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.