У Потсдамі підірвали американську бомбу, знайдену на дні озера

Озеро Арадозее в Потсдамі зараз готують до ренатурації. 250-кілограмову авіаційну бомбу знайшли на дні під триметровим шаром мулу

Про це повідомляє DW.

Німецькі сапери досі щороку знешкоджують близько п'яти тисяч бомб часів Другої світової війни. У більшості випадків їм вдається витягувати підривачі, після чого бомби відправляють на утилізацію, проте іноді їх все ж доводиться підривати на місці - наприклад, якщо детонатор пошкоджений або сильно заіржавів. У середу, 15 липня, у столиці федеральної землі Бранденбург Потсдамі сапери підірвали 250-кілограмову американську авіаційну бомбу.

Її виявили минулого тижня під триметровим шаром мулу на дні одного з тутешніх озер - Арадозее - під час підготовчих робіт з ренатурації, тобто відновлення природної системи цієї водойми.

 

Як повідомляє агентство dpa, перед підривом над місцем виявлення бомби був споруджений пліт розміром сім на сім метрів, на який поклали пресовані блоки соломи, аби по можливості запобігти тому, аби камені й уламки розлетілися в різні боки.

Усе пройшло успішно. Попередньо з 800-метрової зони довкола цього місця евакуювали близько 7500 жителів сусідніх районів Потсдама.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.