Всесвітня рада церков просить Туреччину повернути Святій Софії статус музею

Голова Всесвітньої ради церков Іоанн Саук написав листа президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану з проханням переглянути рішення про позбавлення Айя-Софії статусу музею.

Про це повідомляє AP.

 

"Голова Всесвітньої ради церков звернувся до президента Туреччини, висловивши "смуток та занепокоєння" з приводу рішення змінити статус знаменитої стамбульської Святої Софії з музею на мечеть", - йдеться у повідомленні.

В.о. генерального секретаря ВРЦ Іоанн Саук наголосив, що як музей всесвітньої спадщини "Айя-Софія була місцем відкритості, зустрічей та натхнення для представників усіх націй".

Саук також заявив, що статус музею був "потужним свідченням" прихильності Туреччини до секуляризації суспільного життя. Він закликав Ердогана переглянути рішення в інтересах сприяння порозумінню, співпраці, аби уникнути відновлення старих розбіжностей та ворожнечі.

Раніше Державний департамент США заявив, що "розчарований" рішенням та з нетерпінням чекає, що Туреччина збереже пам'ятку відкритою для всіх.

Папа Римський Франциск заявив, що рішення Туреччини, яким собор Святої Софії у Стамбулі було позбавлено статусу музею та перетворено на мечеть, викликає велику скорботу.


Як відомо, 10 липня Державна рада (вищий адміністративний суд) Туреччини скасувала рішення уряду від 1934 року про статус музею Айя-Софії, розташованого в Стамбулі, що дасть змогу знову використовувати цю пам'ятку як мечеть.

В ЄС розкритикували це рішення турецької влади.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що думка інших країн не вплине на рішення про зміну статусу собору.


Собор Святої Софії був побудований у роки правління імператора Візантії Юстиніана I та відкритий у грудні 537 року. Понад тисячу років він був найбільшим храмом у християнському світі, в ньому коронували візантійських імператорів. Після захоплення Константинополя османами і падіння Візантійської імперії в 1453 році собор перетворили на головну мечеть Османської держави.

Музейний статус собор Святої Софії отримав у 1934 році за ініціативою першого президента Туреччини Мустафи Кемаля Ататюрка. З 1985 року собор включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.