У Львові, Одесі та Києві пройшли акції на підтримку книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса»

Віктор Медведчук намагається через суд заборонити книгу Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса". На підтримку книги відбулись мітинги

Про це повідомляє "Еспресо.TV".

Сьогодні, 10 липня, у Дарницькому районному суді Києва відбувається засідання за позовом Віктора Медведчука проти журналіста, історика Вахтанга Кіпіані та видавництва "Vivat", які видали книгу "Справа Василя Стуса". Кум Путіна та в минулому адвокат поета намагається заборонити цю книжку, де зібрані документальні та історичні дані про те, як судили митця. Позов стосується "захисту честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації". Претензії народного депутата від ОПЗЖ полягають у буцімто недостовірних фактах деяких уривків з книг. 

У Львові кілька десятків людей вийшли на центральну площу міста, біля пам'ятника Тарасу Шевченку, аби висловити свій протест проти таких дій Віктора Медведчука.

"Московія наступає на Україну різними способами. І один з них — розправа над книгою Вахтанга Кіпіані. А я проти цього, тому що я українець і я люблю своїх героїв. Один з них - Василь Стус", - наголошує учасник акції Тарас Федак.  

 
Автор фото: Христина Парубій

"Це великий український письменник і його судили не за правилами. Я розумію, що це не правильно і хочу показати, що не погоджуюся з цим", - обурюється активіст Данило Мураль.

Організаторами акції виступили активні львів'яни. Вони виступили на підтримку журналіста та книги. З національною символікою, з плакатами — висловлювали свій протест, показуючи незгоду з діями лідера ОПЗЖ. Медведчуку досі страшно, кажуть організатори і через 35 років він знову хоче знищити Василя Стуса і цього разу у формі книжки.

"Вахтанг Кіпіані зібрав багато інформації в очевидців цих подій. Там точно є правда про те, як Медведчук і компанія, будучи адвокатом, замість того, щоб захищати Василя Стуса, все зробив, для того, щоб його посадили і відбулася політична розправа. Не дивлячись на пандемію, ми не могли стояти осторонь, ми мусили показати свій рішучий протест. Нещодавно вони подали в суд розгляд закону про українську мову, а нині хочуть переписати історію Василя Стуса", - розповідає один із організаторів акції, заступник голови обласної ради Богдан Гагалюк.

Наприкінці демонстрації учасники виконали державний гімн України.

В Одесі відбулись літературні читання під назвою Україна vs. "Шістка комуністичної системи Медведчук". Учасники публічно читали уривки книги.

Аналогічна акція на захист книги відбулась у Києві під будівлею Дарницького районного суду, де відбувається розгляд справи.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.