У Золочівському районі виявлено масові захоронення вояків часів Другої Світової війни

Знайдено військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих військовиків української добровільної дивізії Зброї СС «Галичина» та радянської Червоної армії, які загинули в боях у липні 1944 року

Про це повідомляє zolochiv.net

У селах Залісся, Червоне, Ясенівці, Гологори, Почапи, Хильчиці пошукова група ГО "Пам'ять" провела пошук ймовірних місць необлікованих захоронень вояків німецьких та радянських збройних формувань, які загинули у "Бродівському оточені" у липні 1944 року.

Дослідженням місць захоронень встановлено, що частина похованнь колись уже була розкопана і розграбована сучасними "могильними мародерами". З поховальних ям ексгумовано останки 30 вояків.

За знайденими в захороненнях особистими речами і військовим спорядженням можна стверджувати, що загиблі були військовиками німецьких і радянських збройних формувань.

У непограбованих захороненнях віднайдено особисті ідентифікаційні знаки та інший супровідний матеріал, за яким можна прив'язати певну кількість останків до української добровільної дивізії Зброї СС "Галичина", яка воювала в складі німецьких збройних формувань. Решту ексгумованих останків за збереженими у них фрагментами військових одностроїв та спорядження радянського взірця можуть бути українцями з радянської Червоної армії.

19 липня, на військовому цвинтарі в селі Червоне Золочівського району, Товариство "Пам'ять" до Дня вшанування пам'яті українців, та вояків інших національностей, які воювали у різних військових формуваннях і загинули у "Бродівському оточені" перепоховає віднайдені останки.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.