У Золочівському районі виявлено масові захоронення вояків часів Другої Світової війни

Знайдено військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих військовиків української добровільної дивізії Зброї СС «Галичина» та радянської Червоної армії, які загинули в боях у липні 1944 року

Про це повідомляє zolochiv.net

У селах Залісся, Червоне, Ясенівці, Гологори, Почапи, Хильчиці пошукова група ГО "Пам'ять" провела пошук ймовірних місць необлікованих захоронень вояків німецьких та радянських збройних формувань, які загинули у "Бродівському оточені" у липні 1944 року.

Дослідженням місць захоронень встановлено, що частина похованнь колись уже була розкопана і розграбована сучасними "могильними мародерами". З поховальних ям ексгумовано останки 30 вояків.

За знайденими в захороненнях особистими речами і військовим спорядженням можна стверджувати, що загиблі були військовиками німецьких і радянських збройних формувань.

У непограбованих захороненнях віднайдено особисті ідентифікаційні знаки та інший супровідний матеріал, за яким можна прив'язати певну кількість останків до української добровільної дивізії Зброї СС "Галичина", яка воювала в складі німецьких збройних формувань. Решту ексгумованих останків за збереженими у них фрагментами військових одностроїв та спорядження радянського взірця можуть бути українцями з радянської Червоної армії.

19 липня, на військовому цвинтарі в селі Червоне Золочівського району, Товариство "Пам'ять" до Дня вшанування пам'яті українців, та вояків інших національностей, які воювали у різних військових формуваннях і загинули у "Бродівському оточені" перепоховає віднайдені останки.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.