Мініатюрний Булгаков "оселився" в Києві. ФОТО

У Києві відкрили нову мініатюрну скульптуру в межах туристичного проєкту "Шукай!". Вона присвячена письменнику Михайлу Булгакову.

Про це повідомила ініціаторка проєкту Юлія Бевзенко на своїй сторінці в Facebook.

 

"Двадцять шостою мініскульптуркою проєкту "Шукай!" стала скульптурка Михайла (Міхаіла) Булгакова", – написала Бевзенко.

Створив нову атракцію скульптор Юрій Білявский.

 

Розташована вона на вулиці Дегтярній, 29, що на Воздвиженці. Адже Булгаков тут народився, а в дитинстві та юності мешкав на Андріївському узвозі, 13, де зараз розташований музей його сім'ї.

 

У межах проєкту "Шукай!" у 2018 році столиця отримала 12 мініпам'яток, пов'язаних з історією міста: "Котлета по-київськи", "Київський каштан", "Київський торт", "Київське сухе варення", "Київський екіпаж", "Київський трамвай", "Київська плінфа", "Київський фонтан", "Київський слон", "Київський грамофон", "Київська пектораль" та "Київський Самсон".

У 2019-му з'явилися "Київський комп'ютер", "Золоті ворота", "Київський богатир Микита Кожум'яка", "Золота туфелька Сержа Лифаря", "Київська кава", "Київські шахи", "Гелікоптер Сікорського", "Київський велотрек", "Київський балкон", "Ланцюговий міст", "Київський лист" і "Годинник П'єра Брульона".

 

У 2020 році у зв'язку з карантином презентація 25-ї мініскульптурки – "Швидка допомога" – відбулася онлайн.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.