Зеленського запитали: чи Бандера є героєм?

«Українська правда» взяла інтервʼю у Володимира Зеленського. Серед іншого він відповідав і на запитання на історичну тематику

 
Українська правда

Журналісти "Української правди" розпитали президента про його ставлення до Степана Бандери.

На пряме запитання Зеленський відповів "у мене не може бути ставлення до таких людей, до таких подій за тих часів", оскільки він тоді не жив.

Стосовно того, чи є Степан Бандера героєм діючий президент розповів "Я виріс на Дніпропетровщині, де нам з самого початку ще за радянських часів казали хто такий Бандера. І він не був другом для України. Потім, коли була уже незалежність України усі піднімали це питання, ми читали, що ми... Він був одним із тих людей, які боролися за незалежність України".

Разом з тим, Президент вважає, "що всі люди, які захищали незалежність України, – є її синами, є її дійсно героями".

Також Зеленський заявив про відсутність спільного розуміння історії українцями: "нема такого, що народ точно зрозумів, ось нас обʼєднують такі сторінки, такі герої, такі люди".

При цьому, він вважає, що "дідам, які воювали з фашистами" треба дати час "зрозуміти, що відбувалось". І одночасно: "Навіщо їх змінювати?".

Під час запису інтерв'ю Зеленський постійно повторює "Бендера" замість "Бандера".

Президента також запитали про історичні постаті, які його захоплюють. Зеленський назвав двох осіб: Леоніда Кравчука та Богдана Хмельницького.

"Я дуже поважно відношусь до Кравчука. Він дав Україні незалежність. Щоб там не було. Багато всього кажуть. 

Але хто такий Кравчук сьогодні? Він – перший президент України. Зрозуміло, що люди підтримали на референдумі. Все це зрозуміло. Але…" - сказав Зеленський.

У Богдана Хмельницького діючий президент відмітив "дипломатію, перемовини й хитрість". І при цьому зауважив, що козацький гетьман "щось домовився, комусь продався". І "все це, знаєте, дрібниці, з яких не складається історія України".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.