У Львові в органі знайшли заховані нотні аркуші минулого століття

Понад півстоліття нотні аркуші пролежали в органі гарнізонного храму

Експерт Українського культурного фонду та викладач Національної музичної академії Іван Кузьмінський повідомив, що у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові знайшли нотні аркуші, які датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століть.

 

Всі ці роки ноти пролежали в самому органі. Не виключено, що вони там опинилися ще у 1930-1940-х роках. Відомо, що у 1939 році перебудову органу здійснив місцевий майстер Кароль Олініевич і після того про практичне використання інструменту жодних свідчень не існує.

У радянський час приміщення храму використовувалося, як книгосховище бібліотеки ім. В. Стефаника.

В нотах бачимо клавірне перекладення, зокрема менуету з опери Дон Жуан В. А. Моцарта. Перекладення написано німецькою мовою.

"Нотні аркуші можуть стати не лише свідченням далекого минулого, а й символом трагічних сторінок ближчої епохи, коли світ не просто змінювався, коли він руйнувався" - зазначив Іван Кузьмінський.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.