У Львові в органі знайшли заховані нотні аркуші минулого століття

Понад півстоліття нотні аркуші пролежали в органі гарнізонного храму

Експерт Українського культурного фонду та викладач Національної музичної академії Іван Кузьмінський повідомив, що у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові знайшли нотні аркуші, які датуються кінцем ХІХ - початком ХХ століть.

 

Всі ці роки ноти пролежали в самому органі. Не виключено, що вони там опинилися ще у 1930-1940-х роках. Відомо, що у 1939 році перебудову органу здійснив місцевий майстер Кароль Олініевич і після того про практичне використання інструменту жодних свідчень не існує.

У радянський час приміщення храму використовувалося, як книгосховище бібліотеки ім. В. Стефаника.

В нотах бачимо клавірне перекладення, зокрема менуету з опери Дон Жуан В. А. Моцарта. Перекладення написано німецькою мовою.

"Нотні аркуші можуть стати не лише свідченням далекого минулого, а й символом трагічних сторінок ближчої епохи, коли світ не просто змінювався, коли він руйнувався" - зазначив Іван Кузьмінський.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.