Кива посміявся над Небесною сотнею та Бандерою

Нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива із сарказмом запропонував перейменувати проспект Бандери та додати до Небесної сотні Джорджа Флойда

 

Народний депутат Ілля Кива від фракції Опозиційна платформа — За життя пропонує оголосити тиждень жалоби й перейменувати в Києві проспект Степана Бандери на честь Джорджа Флойда, афроамериканця, вбитого поліціянтом у США. А ще депутат висунув пропозицію канонізувати Флойда, внести його до списків Небесної сотні та виплатити його родині 10 млн доларів.

Про це повідомив сайт Главком з посиланням на Telegram-канал політика.

"У солідарність з американським народом, розділяючи їх національне горе у зв'язку з трагічною загибеллю темношкірого великомученика. Як народний депутат України пропоную оголосити тиждень жалоби й перейменувати в Києві проспект Степана Бандери в проспект Флойда", — написав Кива.

Крім того, Кива звернувся до митрополита Епіфанія з вимогою "канонізувати невинно убієнного Флойда" і призначити день його шанування в церкві. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.