Спецпроект

Союз українок Америки подарував книги про Голодомор 16 бібліотекам в США

Союз українок Америки (СУА) придбав 16 екземплярів мемуарів Менделя Ошеровича «Як живуть люди в Радянській Росії: враження від подорожі» та передав їх 16 університетським бібліотекам у США.

Про це повідомляється на сайті СУА.

 

"З ініціативи Оксани П'ясецької, члекині відділення Союзу українок Америки №17 у Маямі, СУА придбав 16 примірників мемуарів Менделя Ошеровича "Як живуть люди в Радянській Росії: враження від подорожі". СУА дарує ці книги 16 університетським бібліотекам по всій країні, щоб допомогти в академічному дослідженні Голодомору", - йдеться у повідомленні.

 

Як зазначається, ці спогади, перекладені з оригінальної книги на їдиш "Vi Menshen Leben in Sovet Rusland" (Нью-Йорк, 1933 р.) Шароном Павером та під редакцією професора Любомира Луцюка, представляють погляд очевидця на умови в Радянській Україні протягом ранньої зими 1932 року та на те, як починався Голодомор.

За словами Оксани П'ясецької, "якби ця книга була перекладена англійською мовою для ширшої аудиторії, це могло б запобігти скандальному запереченню Голодомору Вальтером Дюранті з "Нью-Йорк Таймс" та прогресивних ЗМІ тих часів".

Переклад мемуарів та друк книги профінансували з відділення СУА №75 в Нью-Йорку.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.