Комісія Сейму Латвії схвалила заборону на використання георгіївської стрічки

Комісія Сейму Латвії з прав людини підтримала поправки до закону про безпеку громадських розваг і закону "Про мітинги, ходи і пікети", які передбачають заборону на використання у подібних заходах георгіївської стрічки.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал парламенту Латвії.

 

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є підстави бачити (у використанні георгіївської стрічки - ред.) достатню загрозу її демократичній системі і безпеки.

Заборона георгіївської стрічки обмежила би такі ідеологічні прояви. Ми маємо продемонструвати свою позицію проти використання цих стрічок у публічних заходах", - підкреслив голова Комісії з прав людини Артус Кайміньш.

Закон про безпеку громадських розваг і торжеств забороняє використання під час публічних заходів прапорів, гербів і гімнів нацистської Німеччини і колишнього СРСР (з його "союзними республіками"), а також нацистської свастики, знаків СС і радянських символів, серпа і молота, п'ятикутної зірки ( за винятком випадків, коли мета використання цих символів не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів і виправданням скоєних ними злочинів).

Нині у Сеймі переглядаються поправки до закону, які доповнюють цей список, забороняючи використання одягу та його елементів, ідентифікованих як уніформа збройних сил і правоохоронних органів (репресивних установ) колишнього СРСР (а також його "республік") і нацистської Німеччини.

Закон про мітинги, ходи і пікети нині передбачають, що учасникам даних акцій заборонено використовувати прапори, герби, гімни і символи колишнього СРСР, Латвійської РСР і нацистської Німеччини (в тому числі в стилізованому вигляді).

Також поправки до закону, які наберуть чинності 1 липня цього року, передбачають заборону на використання уніформи та її елементів збройних сил і правоохоронних структур (репресивних органів) нацистської свастики, знаків СС і радянської символіки — серпа і молота, п'ятикутної зірки.

Поправки, які забороняють використання георгіївських стрічок у публічних заходах, ще мають бути розглянуті Сеймом у трьох читаннях.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.