Вчені з'ясували причину вимирання міста майя Тікаль

Американські вчені вияснили, чому місто цивілізації майя Тікаль до кінця IX століття вимерло.

Вчені Університету Цинциннаті в США проаналізували відкладення з резервуарів для води. Знайшли залишки ціанобактерій, які забруднили питну воду, повідомляє НВ.

 

Місто у сучасній Гватемалі було відрізане від озер і річок. Майя були змушені збирати дощову воду.

"Перетворення центральних водосховищ Тікаля з місць життєзабезпечення на розсадники хвороби призвело до залишення цього чудового міста", - пишуть дослідники.

У середині IX ст. ситуація з забрудненням стала критичною.

"Вода виглядала брудною. На смак вона була огидною. Ніхто не хотів пити цю воду", - вказав один з дослідників, археолог-геолог Кеннет Танкерслі.

Також у резервуарах виявили ртуть. Дослідники вважають, що вона потрапила у воду внаслідок виробництва фарби з кіновару.

"В результаті сім'ї Тікаля, швидше за все, отримували їжу з домішками ртуті. Забруднені води спричинили б негативний вплив на здоров'я суспільства, особливо правлячої еліти, і могли поставити під загрозу їх здатність ефективно керувати", - пояснюють автори.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.