Археологи виявили перше поселення вікінгів в Ісландії

Вчені виявили на сході Ісландії руїни двох древніх будинків, один з яких датується приблизно 800 роком нашої ери

Проце повідомляє nv.ua з посиланням на livescience.com. Виявлений будинок приблизно на 70−80 років старше загальноприйнятої дати появи перших поселень на острові, підкреслили археологи.

За часи вікінгів більшість жителів жили на фермах, головною будівлею яких зазвичай був "довгий дім". Ці будівлі довжиною від 30 до 75 метрів і шириною близько 6 метрів найчастіше були побудовані з дуба з солом'яними дахами.

Знайдений нещодавно археологами довгий будинок вважається літнім поселенням, побудованим за десятиліття до того, як біженці повинні були заселити острів. Його фундамент виявили під більш молодим "довгим будинком", наповненим скарбами, сказав археолог Бьярні Ейнарссон, який керував розкопками.

 
Фото: Bjarni Einarsson

Обидва довгих будинки були знайдені в Стеді, неподалік від села і фьорда Стедварфьордю на сході Ісландії. Молодша структура датується приблизно 874 р н.е. — загальноприйнятою датою заселення Ісландії людьми, які, згідно з ісландським переказами, рятувалися від норвезького короля Харальда Прекрасноволосого. За словами Ейнарссона, в ньому міститься один з найцінніших скарбів декоративних бус, срібла і стародавніх монет, коли-небудь знайдених в Скандинавії.

За словами Ейнарссона, при розкопках залу довжиною 40 м були виявлені декоративні скляні намиста, кільця, гирі і крихітний шматочок золота. Жителі, ймовірно, придбали ці товари, продаючи місцеві ресурси, такі як шкури і м'ясо китів і тюленів, які цінувалися по всій Скандинавії.

Крім римських і близькосхідних монет, в ході розкопок було знайдено безліч декоративних скляних намистин, які, ймовірно, використовувалися для торгівлі. Археологи також виявили артефакти з повсякденного життя поселення, в тому числі кілька веретен, виконаних з місцевого пісковика, які використовувалися для прядіння волокон.

Під заповненим скарбами довгим будинком була захована ще старіша споруда. За словами Ейнарссона, хімічний та інший аналіз показують, що цей похований довгий будинок був побудований в 800-х роках, задовго до постійного заселення Ісландії. Він думає, що це було сезонне селище або табір, зайнятий тільки протягом літа і, можливо, восени.

Частини старої будівлі показують, що це був один з найбільших довгих будинків, коли-небудь знайдених в Ісландії

"Ми знаємо, що найзахіднішої частиною старого будинку була кузня для роботи з металом — єдина кузня в залі, відома в Ісландії", — сказав Ейнарссон.

За його словами, знайдене поселення було схожий і за масштабом, і за функціональністю на поселення вікінгів, виявлене в Л'Ансе-о-Мідоуз, на території сучасного Ньюфаундленду в Канаді, яке датується близько 1000 р. н.е.

"Це була схема заселення островів в Атлантичному океані. Спочатку у нас були сезонні табори, а потім постійне поселення", — сказав Ейнарссон.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.