В Україні відзначають День кримськотатарського прапора

Цього дня 1991 року у Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після першого Курултаю, який проходив у грудні 1917 року у Бахчисараї

 

Заходи, що проводитимуться у Києві:

10.30 – 10.45
Церемонія урочистого підняття кримськотатарського прапора на флагштоку біля будівлі МЗС України за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.
Місце проведення - внутрішній дворик МЗС України

15.00 – 18.30
Автопробіг вулицями Києва.
Початок автопробігу - Міжнародний виставковий центр, завершення автопробігу - Майдан Незалежності.
При цьому, пасажири-учасники автопробігу о 18.30 приєднуються до ходи-винесенню великого кримськотатарського прапора

18.30-19.00
Урочиста хода - винесення великого кримськотатарського прапора. Початок ходи – вул. Хрещатик, 29/1 (орієнтир - магазин "Рошен" у Бессарабського ринку). Завершення ходи - Майдан Незалежності.

19.00-20.00
Мітинг, присвячений дню кримськотатарського прапора
Місце проведення - Майдан Незалежності

Організатори заходів, присвячених Дню кримськотатарського прапора, нагадують всім про необхідність використовувати на заходах індивідуальні засоби захисту - маски, рукавички, а також дотримуватися необхідної дистанції

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.