У ЦДАЗУ опрацювали документи про депутата Британського парламенту Стефана Терлецького

У ЦДАЗУ завершено роботу над науково-технічним опрацюванням документів особового походження Стефана Терлецького (1927–2006), британського політика, депутата Британського парламенту

 

Документи були передані до архіву Бібліотекою і Архівом ім. Т. Шевченка в Лондоні Союзу українців у Великий Британії, а саме, завідуючою цього закладу, доктором Людмилою Пекарською. Це перші документальні джерела про Стефана Терлецького, що потрапили в Україну та збагатили Національний архівний фонд.

Документи висвітлюють громадську та політичну діяльність Стефана Терлецького – єдиного етнічного українця обраного до Британського парламенту, політика, який зробив неабиякий внесок у справу боротьби за незалежність нашої держави на міжнародному рівні в період так званої "холодної війни".

Йому вдалося увійти до політичної історії Європи ХХ ст., як яскравому проукраїнському політику, борцю проти "комуністичної" тиранії за права та свободи людини.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.