Український посол закликав Німеччину переглянути шкільні програми з історії

Посол України у Німеччині Андрій Мельник закликав до перегляду німецьких шкільних програм з історії, оскільки зараз в них відсутня інформація про історичну відповідальність Німеччини перед Україною

 

Про це він сказав в інтерв'ю Tagesschau, передає "Європейська правда".

Посол висловив жаль, що у німецькій культурі пам'яті не практикується різниця поміж народами Радянського Союзу та їхнім власним досвідом історії.

"Коли мій син відвідував берлінську гімназію, він був шокований тим, що під час уроків історії на тему нацистського режиму він не почув [на лекціях] і не прочитав [у підручниках] жодного слова ані про Україну, ані про історичну відповідальність Німеччини перед Україною" - сказав Мельник.

Тому посол закликав до опрацювання цієї забутої історичної глави – як в школах, так і серед громадськості , а також до спорудження у Берліні меморіалу українським жертвам війни.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.