«Не допустити відродження сталінського кривавого спадку» - Світовий конгрес українців

Світовий Конґрес Українців звернувся з листами до очільників держав із закликом "не допустити відродження сталінського кривавого спадку та протистояти путінським спробам силою перекроїти карту сучасної Європи"

Павло Грод
Президент СКУ Павло Ґрод

Як повідомляє Укрінформ, Світовий конгрес українців наголосив на необхідності бойкотувати пропагандистські акції Кремля та закликав заборонити використання радянської тоталітарної символіки в громадських місцях. 

"Експлуатуючи радянські тоталітарні символи Другої світової війни, Кремль виправдовує та прославляє сьогоднішню агресію, включно з окупацією Криму та вторгненням в український Донбас. Недавня стаття Путіна у виданні "National Interest", як і парад напередодні голосування за зміни до Конституції Російської Федерації, утверджують прагнення Росії переписати історію та відбілити свої злочини. Ми закликаємо світових лідерів засудити звеличення людожерського сталінського режиму та злочини сучасного російського агресора, бойкотувати пропагандистські акції Кремля, та заборонити публічне використання кривавої тоталітарної символіки", - зазначив Президент СКУ Павло Ґрод.

Як зауважили в СКУ, сьогодні Росія прагне в будь-який спосіб відбілити злочини радянського комуністичного режиму та перекрутити історичні події. Навіть вибір нової дати параду в Москві – 24 червня – є частиною цієї стратегії: саме у цей день 75 років тому відбувся сталінський "парад перемоги".

В СКУ вважають, що цьогорічний парад, як і фінансовані російською державою акції "Безсмертного полку", є черговою маніпулятивною спробою російської пропаганди нав'язати світу кремлівську версію історії та культ сталінізму, представивши радянських поневолювачів народів "визволителями". Більше того, такі масові зібрання під час пандемії COVID-19 демонструють кричущу зневагу сучасної Росії до людського життя – типову для всіх тоталітарних режимів.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.