26 червня Національний музей історії України відчиняється для відвідувачів

З деякими обмеженнями починає працювати для відвідувачів Національний музей історії України

Для огляду буде відчинено поки що тільки перший поверх, на якому розміщена археологічна експозиція. На вході за допомогою безконтактних термометрів буде проводитись температурний скринінг. Заходити до музею можна лише в масках чи респіраторах.

Діятимуть також обмеження на вхід відповідно до чинних санітарних норм, встановленими органами державної влади. Відвідувачам із ознаками респіраторного захворювання, температурою вище 37,2 градусів за Цельсієм  заходити до музею заборонено. Також щосереди проводитиметься санітарний день, і музей буде зачинено для відвідувачів.

У музеї дотримуватимуться суворих правил дезінфекції, регулярно оброблятимуть приміщення, ручки, поверхні дезінфікуючими речовинами, провітрюватимуть зали, а співробітники музею працюватимуть у засобах індивідуального захисту.

 

Цього ж дня, 26 червня, відкривається виставка "Між двох світів: з колекції зброї таспорядження ХVI – ХVІІІ ст. Національного музею історії України". Виставка презентує кращі зразки зброї із фондового зібрання музею. Це холодна зброя ХVI – ХVІІІ ст. Польщі, Туреччини, Ірану, вогнепальна зброя Західної Європи ХVI – ХVІІ ст., західноєвропейські та східні захисні обладунки ХVІІ ст. Центральне місце в експозиції займають козацькі клейноди та зброя Українського козацтва XVII – XVІII ст.

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.