"Війна - не привід для свята": акція проти параду у Москві

Під посольством Росії у Києві активісти проводять акцію "Трагедія для світу – свято для Росії"

Участь у ній бере понад 10 осіб, повідомляє кореспондент Укрінформу

 
Укрінформ

.

Активісти, зокрема, й історики тримають у руках плакати із надписами: "Парад перемоги" це не вибачення за напад на Польщу", "Війна - не привід для свята", "Ні повторенню помилок історії", "Гітлер і Сталін – винуватці Другої світової війни", "більш як 300 тисяч руських "героїв" воювали в рядах нацистської Германії" та інші.

На металевій огорожі перед посольством прикріплено плакат із надписом "Україна – не Росія".

Акція покликана нагадати про участь СРСР у розв'язуванні Другої світової війни і проводиться з нагоди параду Перемоги у Москві.

Як зазначалося у анонсі акції, всупереч російській пропаганді, пам'ять про жертви Другої світової війни вшановується українцями на належному рівні.

Поруч перебувають правоохоронці, зокрема, поліція діалогу.

Як повідомлялося, парад Перемоги, який традиційно проходить в РФ 9 травня, через ситуацію з коронавірусом перенесено на 24 червня.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.