Глава УГКЦ закликав Мінкультури завершити спорудження меморіалу жертв Голодомору

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав звернуся до міністра культури Олександра Ткаченка з проханням, аби довершення меморіалу жертв Голодомору-геноциду було одним з пріоритетів його діяльності як міністра

Про це, як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, Святослав сказав під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з новим Міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком та головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан. Зустріч відбулася 23 червня 2020 року в Клубі Кабінету Міністрів України.

"Уже кілька років поспіль ми працюємо над тим, щоби було завершено спорудження меморіалу жертв Голодомору. Цей проєкт, на мою думку, є надзвичайно важливим. До нього було також залучено Міністерство культури в першій особі. Тому я прошу, пане міністре, аби довершення цього меморіалу було серед пріоритетів вашої діяльності", – сказав Предстоятель УГКЦ.

 

Глава Церкви вважає тему Голодомору глибокою раною, яку носить українське суспільство, тому потрібне гідне вшанування жертв цієї трагедії.

"Гадаю, осмислення наслідків Голодомору-геноциду і того, що з нами усіма сталося після цієї трагедії, має ще бути предметом доповідей для нових досліджень", – вважає Блаженніший Святослав.

Водночас Глава Церкви висловив сподівання, що ми разом зможемо лікувати рани, які носить наше суспільство.

Крім того Святослав зазначив, що вважає особливим здобутком Всеукраїнської ради Церков збереження релігійного миру в Україні. Адже, за його словами, після початку війни на сході України було багато різних спроб розпалити також і міжконфесійну війну всередині нашої країни. "І ми всі, незалежно від того, до якої Церкви себе співвідносимо, ми зрозуміли, що релігійний мир в Україні сьогодні є питанням національної безпеки", – наголосив Глава УГКЦ.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".