Мури виявленого у центрі Львова давнього храму законсервують

На місці колишнього фонтану «Кульбаба» облаштують новий сухий фонтан, піднятий вгору, а виявлені археологічні знахідки — мури давнього храму, ознакують в мощенні, та встановлять мініатюрний макет храму з інформацією про нього

Вартість робіт 4,5 млн грн. Про це повідомляє РІСУ з посиланням на сайт львівської мерії.

"Протягом останніх півтора року велися проектні роботи щодо того, яким чином будуть проводитися роботи з облаштування площі і фонтану. Була проведена археологія і дослідження цієї території. Останні кілька тижнів тривають роботи. Однак у соцмережах шириться інформація, що місце, де свого часу була церква і цвинтар довкола, забетонують.

Скажу, що бетонних робіт на цьому місці не планували проводити ще з самого початку. Тому перед брифінгом ми провели тут робочу нараду і проговорили, як відбуватимуться роботи, і яким чином буде найкраще законсервувати останки церкви.

… збереження історичної спадщини для нас є важливим. Будемо проводити всі роботи під наглядом. Дякую усім колегам, які допомагають їх проводити правильно", — зауважив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

 

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ще 2 жовтня 2019 року відбулася розширена зустріч консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища, щодо облаштування простору на пл. Галицька.

"По всіх питання ми дійшли згоди — фонтан "Кульбабу" не ставимо, фундаменти храму не експонуємо в такому вигляді як є, а консервуємо і трасуємо по поверхні. Обов'язково встановимо маленький макет храму, щоб можна було побачити як він виглядав. А також встановимо інформаційні таблички на трасуванні, щоб можна було зрозуміти, що там відтворено.

Галицька РА, як замовник робіт, доручила проектанту Олі Криворучко зробити зміни до проекту. Натомість зараз ведуться дискусії щодо того, де має бути розміщений фонтан", — повідомила Лілія Онищенко.

"Фонтан, ще до всіх обговорень, планувався пішохідний. Після обговорень, бо було багато критики, що у Львові вже забагато пішохідних фонтанів, ми вернулися до старої ідеї, коли на площі був ніби обвідок навколо фонтану, на якому можна було сидіти. Цей момент є у австрійському фонтані, і у фонтані, збудованому у 80-х роках. І таким ми його запроектували.

Натомість виявлені мури храму будуть законсервовані - засипані піском і щебенем і протрасовані в мощені. Бетоном ніщо не заливається. Ця частина площі, в якій вилито бетонну конструкцію, знаходиться в частині, де немає ані поховань, ані мурів храму. Ця частина була дослідження археологами, і ми маємо карту трасувань від них", — відзначила Оля Криворучко, архітектор-проектант.

Роботи з облаштування фонтану на пл. Галицькій виконує ПП "Патронат" на замовлення Галицької РА.

Нагадаємо, в червні 2019 року на замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП "Патронат" розпочала роботи з облаштування нового сухого фонтану на місці фонтану "Кульбаба". Під час розкопок території під фонтаном виявлено "мури". Археологи та науковці спільно з'ясовували походження знахідки та мали напрацювати рішення щодо їх долі.

У 1880 році на площі Галицькій, де зараз стоїть фонтан "Кульбаба", з'явилась криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.