Мури виявленого у центрі Львова давнього храму законсервують

На місці колишнього фонтану «Кульбаба» облаштують новий сухий фонтан, піднятий вгору, а виявлені археологічні знахідки — мури давнього храму, ознакують в мощенні, та встановлять мініатюрний макет храму з інформацією про нього

Вартість робіт 4,5 млн грн. Про це повідомляє РІСУ з посиланням на сайт львівської мерії.

"Протягом останніх півтора року велися проектні роботи щодо того, яким чином будуть проводитися роботи з облаштування площі і фонтану. Була проведена археологія і дослідження цієї території. Останні кілька тижнів тривають роботи. Однак у соцмережах шириться інформація, що місце, де свого часу була церква і цвинтар довкола, забетонують.

Скажу, що бетонних робіт на цьому місці не планували проводити ще з самого початку. Тому перед брифінгом ми провели тут робочу нараду і проговорили, як відбуватимуться роботи, і яким чином буде найкраще законсервувати останки церкви.

… збереження історичної спадщини для нас є важливим. Будемо проводити всі роботи під наглядом. Дякую усім колегам, які допомагають їх проводити правильно", — зауважив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

 

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ще 2 жовтня 2019 року відбулася розширена зустріч консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища, щодо облаштування простору на пл. Галицька.

"По всіх питання ми дійшли згоди — фонтан "Кульбабу" не ставимо, фундаменти храму не експонуємо в такому вигляді як є, а консервуємо і трасуємо по поверхні. Обов'язково встановимо маленький макет храму, щоб можна було побачити як він виглядав. А також встановимо інформаційні таблички на трасуванні, щоб можна було зрозуміти, що там відтворено.

Галицька РА, як замовник робіт, доручила проектанту Олі Криворучко зробити зміни до проекту. Натомість зараз ведуться дискусії щодо того, де має бути розміщений фонтан", — повідомила Лілія Онищенко.

"Фонтан, ще до всіх обговорень, планувався пішохідний. Після обговорень, бо було багато критики, що у Львові вже забагато пішохідних фонтанів, ми вернулися до старої ідеї, коли на площі був ніби обвідок навколо фонтану, на якому можна було сидіти. Цей момент є у австрійському фонтані, і у фонтані, збудованому у 80-х роках. І таким ми його запроектували.

Натомість виявлені мури храму будуть законсервовані - засипані піском і щебенем і протрасовані в мощені. Бетоном ніщо не заливається. Ця частина площі, в якій вилито бетонну конструкцію, знаходиться в частині, де немає ані поховань, ані мурів храму. Ця частина була дослідження археологами, і ми маємо карту трасувань від них", — відзначила Оля Криворучко, архітектор-проектант.

Роботи з облаштування фонтану на пл. Галицькій виконує ПП "Патронат" на замовлення Галицької РА.

Нагадаємо, в червні 2019 року на замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП "Патронат" розпочала роботи з облаштування нового сухого фонтану на місці фонтану "Кульбаба". Під час розкопок території під фонтаном виявлено "мури". Археологи та науковці спільно з'ясовували походження знахідки та мали напрацювати рішення щодо їх долі.

У 1880 році на площі Галицькій, де зараз стоїть фонтан "Кульбаба", з'явилась криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.