Мури виявленого у центрі Львова давнього храму законсервують

На місці колишнього фонтану «Кульбаба» облаштують новий сухий фонтан, піднятий вгору, а виявлені археологічні знахідки — мури давнього храму, ознакують в мощенні, та встановлять мініатюрний макет храму з інформацією про нього

Вартість робіт 4,5 млн грн. Про це повідомляє РІСУ з посиланням на сайт львівської мерії.

"Протягом останніх півтора року велися проектні роботи щодо того, яким чином будуть проводитися роботи з облаштування площі і фонтану. Була проведена археологія і дослідження цієї території. Останні кілька тижнів тривають роботи. Однак у соцмережах шириться інформація, що місце, де свого часу була церква і цвинтар довкола, забетонують.

Скажу, що бетонних робіт на цьому місці не планували проводити ще з самого початку. Тому перед брифінгом ми провели тут робочу нараду і проговорили, як відбуватимуться роботи, і яким чином буде найкраще законсервувати останки церкви.

… збереження історичної спадщини для нас є важливим. Будемо проводити всі роботи під наглядом. Дякую усім колегам, які допомагають їх проводити правильно", — зауважив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

 

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, ще 2 жовтня 2019 року відбулася розширена зустріч консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища, щодо облаштування простору на пл. Галицька.

"По всіх питання ми дійшли згоди — фонтан "Кульбабу" не ставимо, фундаменти храму не експонуємо в такому вигляді як є, а консервуємо і трасуємо по поверхні. Обов'язково встановимо маленький макет храму, щоб можна було побачити як він виглядав. А також встановимо інформаційні таблички на трасуванні, щоб можна було зрозуміти, що там відтворено.

Галицька РА, як замовник робіт, доручила проектанту Олі Криворучко зробити зміни до проекту. Натомість зараз ведуться дискусії щодо того, де має бути розміщений фонтан", — повідомила Лілія Онищенко.

"Фонтан, ще до всіх обговорень, планувався пішохідний. Після обговорень, бо було багато критики, що у Львові вже забагато пішохідних фонтанів, ми вернулися до старої ідеї, коли на площі був ніби обвідок навколо фонтану, на якому можна було сидіти. Цей момент є у австрійському фонтані, і у фонтані, збудованому у 80-х роках. І таким ми його запроектували.

Натомість виявлені мури храму будуть законсервовані - засипані піском і щебенем і протрасовані в мощені. Бетоном ніщо не заливається. Ця частина площі, в якій вилито бетонну конструкцію, знаходиться в частині, де немає ані поховань, ані мурів храму. Ця частина була дослідження археологами, і ми маємо карту трасувань від них", — відзначила Оля Криворучко, архітектор-проектант.

Роботи з облаштування фонтану на пл. Галицькій виконує ПП "Патронат" на замовлення Галицької РА.

Нагадаємо, в червні 2019 року на замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП "Патронат" розпочала роботи з облаштування нового сухого фонтану на місці фонтану "Кульбаба". Під час розкопок території під фонтаном виявлено "мури". Археологи та науковці спільно з'ясовували походження знахідки та мали напрацювати рішення щодо їх долі.

У 1880 році на площі Галицькій, де зараз стоїть фонтан "Кульбаба", з'явилась криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь) авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928). Скульптура втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба" роботи львівського художника Олега Микити.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.