Громадська акція "Трагедія для світу – свято для Росії". Анонс

З нагоди параду Перемоги у Москві українські історики та соціальні активісти хочуть нагадати спадкоємиці Радянського Союзу – Російській Федерації – про участь СРСР у розв’язуванні Другої світової війни

Два диктатори – Гітлер і Сталін – розпочали глобальний і найкривавіший конфлікт в історії людства. Ця війна забрала життя більше 50 мільйонів людей.

Але для сучасної ідеології Росії перемога 9 травня – це просто привід виправдати сталінський імперський режим, окупацію багатьох країн, злуку з Гітлером та усі знущання тоталітарного режиму над своїми підданими і жертвами.

Одночасно офіційна російська пропаганда увесь час закидає українцям колаборацію з нацизмом, за що чомусь має відповідати сучасна Україна, яка не шанує "Великої Перемоги".

Ми зберемося, аби засвідчити, що рівень співпраці росіян з нацистами був набагато більшим, аніж в українців. Хоча, на відміну від Росії, Україна перебувала під окупацією вся і протягом більш тривалого часу. Всупереч російській пропаганді, пам'ять про жертви Другої світової війни вшановується українцями на належному рівні.

Чи варта ця дата парадів? Чи доречні урочисті виїзди військової техніки на тлі безіменних поховань мільйонів, у тому числі громадян тієї країни, яка розв'язала разом з Гітлером світову війну?

Приєднуйтесь до істориків на акції під посольством РФ!

Адреса: Повітрофлотський, 27.

День: середа, 24 червня

Час початку: 10.00

 

Дати заснування Української академії наук: яка правильна?

Виглядає дивно, але факт: існує різнобій у позначенні точної дати створення Національної академії наук України. Перша дата – це 14 листопада 1918 року. Друга дата – це 27 листопада 1918 року. То ж яка дата – справжня? Відколи ми маємо вести відлік Академії?

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.