На Львівщині перепоховали червоноармійців

Вояки Червоної армії загинули та були поспіхом поховані у червні 1941 року

ГО "Товариство пошуку жертв війни "пам'ять" (Голова Управи Товариства Любомир Горбач) повідомило, що 22 червня 2020 року, в День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, , на сільському цвинтарі села Дмитровичі Мостиського району, відбулось перепоховання останків 20 вояків радянської Червоної армії, які загинули у Другій Світовій війні на Львівщині.

Відомі імена і прізвища трьох з двадцяти загиблих:

Крижанівський Прокіп Антонович – Україна,

Ложкін Артем Васильович - РФ, Кіровська область, Бельський район, Клюкінська сільська рада, село Бізіми

Данілов - РФ, Західно-Сибірський край, Омська область, Ісетський район, Онуфрієвська сільська рада, село Онуфрієво.

Організаторами перепоховання були ГО "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять", Судовишнянська ОТГ та громада с. Дмитровичі.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.