DIASPORIANA врятована. На рік?

Найбільша електронна бібліотека світової україніки DIASPORIANA зібрала необхідні кошти для існування. Зібрали за 5 годин.

"Дякую усім, хто відгукнувся! – написав на сторінці у facebook засновник проєкту DIASPORIANA Олег Богуславський, – За 5 годин зібрали 30 000! Проєкт продовжується!"

Після нашої вчорашньої публікації "Електронна бібліотека DIASPORIANA припиняє роботу" у соціальних мережах почалася нова хвиля збірки.

Вже за перші години після публікації необхідна сума була зібрана.

"Зараз надійшло вже близько 53 000 гривень! – повідомив "Історичній правді" Олег Богуславський, - Руки опускалися. Але ми – українці – в останній момент, коли припікає, гуртуємося і робимо те, що належить зробити!"

Надійшло кілька десятків пожертв від 10 до 2000 гривень. Зібрані кошти будуть використані для оплати хостінгу, закупки та оцифрування нових видань.

DIASPORIANA ближчим часом опублікує докладнішу інформацію про результати збірки.

 
На сайті DIASPORIANA можна знайти електронні версії більше 20 000 видань

Нагадуємо, DIASPORIANA – одна з найбільших електронних бібліотек видань світової україніки, що надає відкритий доступ до близько 20 000 видань. Існує завдяки волонтерським зусиллям і пожертвам.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.