DIASPORIANA врятована. На рік?

Найбільша електронна бібліотека світової україніки DIASPORIANA зібрала необхідні кошти для існування. Зібрали за 5 годин.

"Дякую усім, хто відгукнувся! – написав на сторінці у facebook засновник проєкту DIASPORIANA Олег Богуславський, – За 5 годин зібрали 30 000! Проєкт продовжується!"

Після нашої вчорашньої публікації "Електронна бібліотека DIASPORIANA припиняє роботу" у соціальних мережах почалася нова хвиля збірки.

Вже за перші години після публікації необхідна сума була зібрана.

"Зараз надійшло вже близько 53 000 гривень! – повідомив "Історичній правді" Олег Богуславський, - Руки опускалися. Але ми – українці – в останній момент, коли припікає, гуртуємося і робимо те, що належить зробити!"

Надійшло кілька десятків пожертв від 10 до 2000 гривень. Зібрані кошти будуть використані для оплати хостінгу, закупки та оцифрування нових видань.

DIASPORIANA ближчим часом опублікує докладнішу інформацію про результати збірки.

 
На сайті DIASPORIANA можна знайти електронні версії більше 20 000 видань

Нагадуємо, DIASPORIANA – одна з найбільших електронних бібліотек видань світової україніки, що надає відкритий доступ до близько 20 000 видань. Існує завдяки волонтерським зусиллям і пожертвам.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.