Скам’янілість під назвою "Штука" виявилася яйцем, якому 68 мільйонів років. ФОТО

Знайдена в Антарктиді таємнича викопна скам’янілість розміром із футбольний м’яч, яку вчені прозвали The Thing (Штука), виявилася яйцем із м’якою шкаралупою.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал Science Alert.

 
фото: M. Ellison/AMNH

"Загадкова скам'янілість під умовною назвою "Штука" (The Thing) виявилася за підсумками аналізу велетенським яйцем, знесеним близько 68 млн років кимось на кшталт вимерлої морської змії", - йдеться в повідомленні.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника Техаського університету в Остіні Лукаса Лежандра, це відкриття має припинити майже десятиліття спекуляцій про скам`янілість і змінити уявлення про життя морських істот. "Дуже рідко можна знайти викопні яйця з м'якою шкаралупою, які так добре збереглися", — сказав Лежандр.

 
ФОТО: Francisco Hueichaleo, 2020

Як відомо, ця скам'янілість була виявлена у 2011 році групою чилійських вчених, котрі працюють в Антарктиді. Вона була схожа на печену картоплю, але розмірами 28 на 18 сантиметрів.

Багато років вчені марно досліджували знахідку, поки у 2018 році палеонтолог не припустив, що це може бути яйце. Це була не найочевидніша гіпотеза, оскільки всередині не було скелета, що підтверджує це.

Аналіз зрізів скам'янілості виявив "шарувату структуру, схожу на м'яку мембрану, і набагато тонший твердий зовнішній шар, що говорить про те, що він мав м'яку оболонку".

 
ФОТО: Legendre et al., Nature, 2020

Команда вважає, що це яйце було не динозавра — види, що жили в Антарктиді в той час, були надто малі, щоб відкласти таке гігантське яйце, а ті, які були досить великими, відкладали яйця сферичної, а не овальної форми.

Вчені вважають, що це яйце якоїсь рептилії, можливо, з групи великих морських плазунів, відомої як мозазаври, які були поширені в регіоні. На це вказує і місце виявлення, яке 68 мільйонів років тому було теплим океанським мілководдям, і сусідні знахідки, включаючи фрагменти скелетів молодих мозазаврів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.