Скам’янілість під назвою "Штука" виявилася яйцем, якому 68 мільйонів років. ФОТО

Знайдена в Антарктиді таємнича викопна скам’янілість розміром із футбольний м’яч, яку вчені прозвали The Thing (Штука), виявилася яйцем із м’якою шкаралупою.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал Science Alert.

 
фото: M. Ellison/AMNH

"Загадкова скам'янілість під умовною назвою "Штука" (The Thing) виявилася за підсумками аналізу велетенським яйцем, знесеним близько 68 млн років кимось на кшталт вимерлої морської змії", - йдеться в повідомленні.

За словами провідного автора дослідження, наукового співробітника Техаського університету в Остіні Лукаса Лежандра, це відкриття має припинити майже десятиліття спекуляцій про скам`янілість і змінити уявлення про життя морських істот. "Дуже рідко можна знайти викопні яйця з м'якою шкаралупою, які так добре збереглися", — сказав Лежандр.

 
ФОТО: Francisco Hueichaleo, 2020

Як відомо, ця скам'янілість була виявлена у 2011 році групою чилійських вчених, котрі працюють в Антарктиді. Вона була схожа на печену картоплю, але розмірами 28 на 18 сантиметрів.

Багато років вчені марно досліджували знахідку, поки у 2018 році палеонтолог не припустив, що це може бути яйце. Це була не найочевидніша гіпотеза, оскільки всередині не було скелета, що підтверджує це.

Аналіз зрізів скам'янілості виявив "шарувату структуру, схожу на м'яку мембрану, і набагато тонший твердий зовнішній шар, що говорить про те, що він мав м'яку оболонку".

 
ФОТО: Legendre et al., Nature, 2020

Команда вважає, що це яйце було не динозавра — види, що жили в Антарктиді в той час, були надто малі, щоб відкласти таке гігантське яйце, а ті, які були досить великими, відкладали яйця сферичної, а не овальної форми.

Вчені вважають, що це яйце якоїсь рептилії, можливо, з групи великих морських плазунів, відомої як мозазаври, які були поширені в регіоні. На це вказує і місце виявлення, яке 68 мільйонів років тому було теплим океанським мілководдям, і сусідні знахідки, включаючи фрагменти скелетів молодих мозазаврів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.