Дві брили з петрогліфами віднайшли в Карпатах. ФОТО

Турист Василь Фіцак разом з друзями віднайшов дві брили з петрогліфами (зображення на кам’яній основі).

Про це чоловік розповів кореспондентам Суспільного.

 

Камені із зображеннями знайшли на дорозі з полонини Глистовата в Перкалабу – це на кордоні з Румунією. Група туристів йшла незвичним маршрутом, де не було жодних стежок. Рухались за навігацією.

"Спочатку випадково знайшли один камінь з якимось містичним знаком. Потім за декілька метрів знайшли іншу брилу, де було вже більше цих знаків.

Сказати точно, хто залишив і якого вони періоду, я не можу, бо не є спеціалістом у цій сфері. Але ці написи вразили нас. Ми зробили кілька знімків. Оглянули поверхнево. Це цікаво", - розповів Василь Фіцак.

 

Історик та археолог Тарас Ткачук вважає, що такі камені мають історичну цінність. Їх потрібно дослідити і зберегти. Поки що фахівець має дві версії походження цих наскельних зображень.

"Був у церкви такий період з восьмого по дев'яте століття – іконоборці. Потім їх заборонили, на них були сильні гоніння, вони ховалися по різних землях. Деякі історики вважають, що були вони в Карпатах і десь у наших землях. Не виключено, що це якраз зображення іконоборців.

 

Ще був другий рух в Х-XV століттях на Балканах – богоміли. Вони так само полюбляли різноманітні зображення на скелях. Чи зображували вони хрести – це питання. Але там є не тільки зображення хрестів. Наскільки я бачив по фото, то є ще зображення трохи інші", - розповів Тарас Ткачук.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.