АНОНС: На ЧАЕС презентують збірник документів «Чорнобильського досьє КҐБ»

УІНП запрошує журналістів на презентацію другої книги документів про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції та онлайн-тур зоною відчуження.

Про це йдеться на сторінці установи.

 

Презентація відбудеться у Чорнобильській зоні відчуження. Для поїздки буде організовано автобус. Захід триватиме 2,5 години і включатиме безпосередньо презентацію з можливістю поставити запитання спікерам та укладачам книги, а також тур зоною відчуження.

У другій книзі збірника документів "Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії" опубліковані документи, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту "Укриття" ("Саркофаг") після Чорнобильської катастрофи.

Свідчення, зібрані у виданні, показують перебіг будівництва, розслідування причин аварії 26 квітня 1986 року та перші місяці ліквідації її наслідків через призму діяльності радянських спецслужб. Відтак численні повідомлення про недоліки будівництва, можливі диверсії, донесення від агентів та інформування про інші можливі небезпеки на ЧАЕС стали наскрізною темою книги.

Серед документів, що увійшли до книги: повідомлення про аварії, що сталися до 1986-го, транскрипт телефонних переговорів на ЧАЕС в ніч аварії 26 квітня, примірник першого повідомлення про аварію, інформація про початок розслідування аварії та будівництва "Саркофагу" тощо.


Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам'яті на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.


Упорядники: Андрій Когут, Олег Бажан, Геннадій Боряк.


Читати видання можна за посиланням.


Участь у заході візьмуть:

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, один із упорядників видання;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Максим Шевчук, заступник Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження;

Олег Бажан, один із упорядників видання, український історик, краєзнавець.


Час: 19 червня, п'ятниця, о 12:00


Кількість місць обмежена, необхідно зареєструватися за посиланням.

Реєстрація доступна до 18 червня 12:00.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.