У МЗС відреагували на статтю Путіна про Другу світову

Російська версія подій Другої світової війни дуже далека від реальності і є повним історичним ревізіонізмом.

Про це написав у Facebook заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, коментуючи повідомлення прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова про те, що Володимир Путін написав статтю про події, пов'язані з Другою світовою війною.

 

"Тема Другої світової війни ніяк не дає спокою керівництву РФ. Культ "Побєди" створили, справжню Перемогу узурпували, себе вигородили тільки виключно як "освободітєлєй", причини війни "залили" тоннами пропагандистського бетону і навіть дату кінця війни змінили...

Все рівно мало! Треба ще "июньские тезисы" видати, мабуть, щоб діти в школі вчили", - зазначив дипломат.

При цьому, як наголосив Боднар, Кремль "сором'язливо'" замовчує роль СРСР у початку Другої світової, окупацію територій суверенних держав, масові репресії і депортації, колабораціонізм росіян з гітлерівцями ("бо для росіян тільки українські націоналісти можуть бути зрадниками"), роль інших народів у перемозі над нацизмом, радянізацію Східної Європи.

"Повний історичний ревізіонізм! Можливо, він подобається тим лідерам, хто дуже хоче на парад приїхати?" - зауважив заступник міністра.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.