У МЗС відреагували на статтю Путіна про Другу світову

Російська версія подій Другої світової війни дуже далека від реальності і є повним історичним ревізіонізмом.

Про це написав у Facebook заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, коментуючи повідомлення прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова про те, що Володимир Путін написав статтю про події, пов'язані з Другою світовою війною.

 

"Тема Другої світової війни ніяк не дає спокою керівництву РФ. Культ "Побєди" створили, справжню Перемогу узурпували, себе вигородили тільки виключно як "освободітєлєй", причини війни "залили" тоннами пропагандистського бетону і навіть дату кінця війни змінили...

Все рівно мало! Треба ще "июньские тезисы" видати, мабуть, щоб діти в школі вчили", - зазначив дипломат.

При цьому, як наголосив Боднар, Кремль "сором'язливо'" замовчує роль СРСР у початку Другої світової, окупацію територій суверенних держав, масові репресії і депортації, колабораціонізм росіян з гітлерівцями ("бо для росіян тільки українські націоналісти можуть бути зрадниками"), роль інших народів у перемозі над нацизмом, радянізацію Східної Європи.

"Повний історичний ревізіонізм! Можливо, він подобається тим лідерам, хто дуже хоче на парад приїхати?" - зауважив заступник міністра.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.