АНОНС: Онлайн-презентація спільної книжки Оксани Забужко та Блаженнішого Святослава «Апокриф» Лесі Українки

У прямому ефірі «Живого телебачення» відбудеться презентація книжки «Апокриф» Лесі Українки «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава та Оксани Забужко. Її співавторами є письменниця Оксана Забужко та Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.

Про це повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ.

 

Cкладні й глибоко драматичні стосунки Лесі Українки з християнством, котрі cтановлять ядро її зрілої творчості, ніколи ще не були предметом професійного богословського аналізу.

Московська синодальна цензура забороняла твори письменниці "за безбожництво", радянська комуністична хвалила "за атеїзм" і водночас ті самі п'єси не допускала на сцену.

Тож смисл тієї запеклої "релігійної війни", яку провадять герої Лесі Українки і вона сама з офіційною Церквою, залишався для читача закритим аж до сьогодні, коли Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук і письменниця Оксана Забужко зустрілися, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії.

Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції.


Книга очікується з друку після 30 червня.


Передзамовлення доступне за посиланням.


Учасники:

Блаженніший Святослав та Оксана Забужко, співавтори книжки

Віктор Єленський, релігієзнавець, публіцист, доктор філософських наук

Олена Гусейнова, письменниця, журналістка, радіоведуча


Час: 16 червня, вівторок, 19:00


Прямий ефір презентації можна дивитися на каналі "Живого ТБ" в мережі YouTube або сторінці "Живого ТБ" у Facebook.

Також всі охочі можуть взяти участь у презентації через ZOOM. Для цього за 5 хвилин до початку вам потрібно зайти за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.