У Швеції розкрили вбивство прем'єра Улофа Пальме 1986 року

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем’єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому

У Швеції оголосили результати розслідування убивства прем'єр-міністра Улофа Пальме, якого застрелили на вулиці 34 роки тому.

Спеціальну заяву сьогодні зробив прокурор Крістер Петерссон, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Expressen.

 

Пальме був застрелений 28 лютого 1986 року, після того, як він і його дружина Лісбет Пальме вийшли з кінотеатру в Стокгольмі. Вона була поранена під час нападу і пізніше упізнала стрільця - злочинця Крістера Петтерссона (за дивним збігом обставин майже ідентичне ім'я має прокурор у цій справі). Він був засуджений за вбивство Пальме, але пізніше вирок скасували, а вбивство залишалося нерозгаданою таємницею.

Сьогодні прокурор оголосив, що вбивство скоїв Стиг Енгстрьом. Він працював у страховій компанії Skandia поблизу місця вбивства, його допитували як свідка у перші дні слідства. Але як потенційного підозрюваного його почали розглядати лише кілька років тому.

Енгстрьом скоїв самогубство у 2000 році, а це означає, що йому не можуть висунути звинувачення. Було висловлено припущення, що Енгстрьом вбив Пальме через ліві погляди прем'єр-міністра.

Він брехав про моменти після вбивства, навіть стверджуючи, що намагався реанімувати Пальме. Згодом з'ясувалося, що він проходив навчання зі зброєю.

"Оскільки Стіг Енгстрьом помер, я не можу пред'являти звинувачення і не проводитиму допитів. Тому я вирішу закрити попереднє розслідування", - заявив прокурор.

Швеція поновила розслідування вбивства Пальме у 2016 році. Очолив нове розслідування головний прокурор Стокгольма Крістер Петерссон. Він понад 20 років займається розслідуванням гучних справ, в тому числі вбивства в 2003 році міністра закордонних справ Анни Лінд, яку зарізали в універмазі.

Попередній підозрюваний у справі про вбивство прем'єра Петтерссон був дрібним злочинцем і наркоманом, якого упізнала вдова прем'єра.

За кілька місяців апеляційний суд звільнив підозрюваного, відхиливши докази прокуратури. Петтерссон помер в 2004 році, за даними шведських ЗМІ, він зізнався у вбивстві перед останньою сповіддю.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.