У Британії зносять памʼятники работорговцям

Памʼятники работорговцям та вулиці на їх честь мають бути знесені або перейменовані – заявив мер Лондона Садік Хан

Про це повідомляє сайт BBC. Заява прозвучала після протестів у Брістолі, у ході яких було знесено памʼятник работорговця Едварду Колстону. При цьому статую було втоплено у річці. Влада Брістоля заявила, що відновлювати памʼятник не будуть.

 
BBC

9 червня у Лондоні знесено памʼятник Роберту Міллігану, який володів двома цукровими плантаціями та 526 рабами на Ямайці.

Коли памʼятник Міллігану знімали за допомогою крана присутні на площі люди аплодували і кричали "Ура!".

Після знесення цього памʼятника натовп зібрався Оксфордського коледжу з вимогою зняти статую прем'єр-міністром Капської колонії Сесіля Родса.

 
BBC

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.