Басівське городище скіфів пошкодили чорні археологи

Співробітники заповідника «Посулля» виявили пошкодження археологічної памʼятки скіфської доби

5 червня співробітники державного історико-культурного заповідника "Посулля" візуально обстежили пам'ятку національного значення, городище кінця VI – поч. ІІІ ст. до н.е. Загальна площа Басівського городища близько 170 га. Це - друге за розмірами на території лівобережної лісостепової України. Про це у мережі Фейбук повідомив Антон Корж.

При обстеженні виявлено нелегальні розкопи чорних археологів, які завдали шкоди памʼятці.

"Побачене заставляє волосся ставати дибки. Масштаби грабунку пам'ятки вражають. Книгу нашої давньої історії нещадно шматують, безжалісно вириваючи сторінки, які вже ми не зможемо вклеїти. … Площа поруйнованої частини сягає декілька сотень метрів квадратних при глибині від 0,2 до 1 і більше метрів. Це жах. І в цих умовах ми спостерігаємо відчутне зменшення фінансування культури" - зазначив Антон Корж.

За фактом руйнування пам'ятки складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

 
 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.