В Росії заборонили поширювати інформацію із сайту Лікбез

Російський суд вніс сайт Лікбез до спеціального реєстру Роскомнадзору

Наримановський районний суд в Росії виніс ухвалу внести сайт Likбез.Історичний фронт в офіційний реєстр сайтів, з яких заборонено поширювати інформацію в Росії.

При цьому суд вирішив не обмежувати доступ до сайту. Відповідний запис зроблено на сайті Роскомнадзору.

 

Раніше, у 2011 та 2015 роках у цьому ж реєстрі рішенням судів у Москві та Красноярському краї появився сайт Інституту історії України НАН України з приміткою "обмежено доступ до сторінки".

Довідково:

likбез. Історичний фронт — громадський просвітницький проєкт з популяризації історії України та протидії російській історичній пропаганді. Виник у 2014 році. Координатор проєкту — Кирило Галушко. Учасники проєкту взяли участь у більш, ніж 30 виданнях, відвідали з публічними лекціями бл. 40 міст і сіл України, військових частин, навчальних закладів, вони є регулярними учасниками теле- та радіопередач і проєктів, є консультантами та учасниками художньо-документальних фільмів. Видання проєкту відзначені на львівському "Форумі видавців" та рейтингу "Книжка року".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.