У мережі з’явилася перша віртуальна екскурсія Києвом

Першу віртуальну екскурсію столицею з понад 50 локаціями історичного середмістя виклали у відкритий доступ.

Про це повідомляє пресслужба Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації у Facebook.

 

"Як гуляти Києвом, якщо ви в Амстердамі чи Берліні, їдете поїздом зі Львова до Вінниці або ж просто дотримуєтесь правил карантину? Так само, як Лувром чи оперним театром Лондону – онлайн!

Світ рушає у віртуальний простір, а ми йдемо за ним! Вже зараз у відкритому безкоштовному доступі представлена перша в Україні віртуальна екскурсія столицею "Ворота в Київ". А до Дня Києва вийшла ще й англійська версія мандрівки!", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що тур створили у зручному для користування форматі слайдера. Усе, що потрібно онлайн-мандрівнику, – перейти на сторінку екскурсії з персонального комп'ютера чи планшета та гортати вперед чи назад.

Загалом зараз там уже представлено понад 50 локацій київського середмістя, більше 100 слайдів із прольотами та проникненнями, цифровими паспортами, відеоблогами, фотографіями та відео.

Наразі розробники працюють над мобільною версією, яка скоро має порадувати шанувальників прогулянок містом.

Інформацію для мандрівників зібрала команда громадської організації "Живе місто. Київ". Проєкт в межах Громадського бюджету Києва задумали та реалізували студенти та викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка, який займається діджиталізацією київських локацій.

Через QR-коди, розроблені командою організації, мандрівники можуть дізнатися про столицю українською та англійською мовами.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.