У мережі з’явилася перша віртуальна екскурсія Києвом

Першу віртуальну екскурсію столицею з понад 50 локаціями історичного середмістя виклали у відкритий доступ.

Про це повідомляє пресслужба Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації у Facebook.

 

"Як гуляти Києвом, якщо ви в Амстердамі чи Берліні, їдете поїздом зі Львова до Вінниці або ж просто дотримуєтесь правил карантину? Так само, як Лувром чи оперним театром Лондону – онлайн!

Світ рушає у віртуальний простір, а ми йдемо за ним! Вже зараз у відкритому безкоштовному доступі представлена перша в Україні віртуальна екскурсія столицею "Ворота в Київ". А до Дня Києва вийшла ще й англійська версія мандрівки!", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що тур створили у зручному для користування форматі слайдера. Усе, що потрібно онлайн-мандрівнику, – перейти на сторінку екскурсії з персонального комп'ютера чи планшета та гортати вперед чи назад.

Загалом зараз там уже представлено понад 50 локацій київського середмістя, більше 100 слайдів із прольотами та проникненнями, цифровими паспортами, відеоблогами, фотографіями та відео.

Наразі розробники працюють над мобільною версією, яка скоро має порадувати шанувальників прогулянок містом.

Інформацію для мандрівників зібрала команда громадської організації "Живе місто. Київ". Проєкт в межах Громадського бюджету Києва задумали та реалізували студенти та викладачі Київського університету імені Бориса Грінченка, який займається діджиталізацією київських локацій.

Через QR-коди, розроблені командою організації, мандрівники можуть дізнатися про столицю українською та англійською мовами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.