Українці вважають СРСР і Німеччину винними у Другій світовій війни. ОПИТУВАННЯ

Із твердженням, що СРСР разом із Німеччиною відповідальні за початок Другої світової війни, погоджуються 56% українців.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

 

Деталі: При цьому на Заході з цим твердженням погоджуються 63%, а на Сході – 44%.

Не погоджуються із цим 24% і ще 20% не визначилися.

Крім того, згідно з дослідженням, 39% українців підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам'яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги – 9 травня.

На думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня.

14% вважають, що варто відзначати лише День пам'яті та примирення 8 травня, а ще для 9% це питання байдуже.

 

Близько 52% громадян дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги радянського народу у "Великій Вітчизняній війні".

32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу.

Для 6% цей день є просто додатковим вихідним.

 

61% українців не підтримують ідею участі українських політиків у заходах з нагоди Дня Перемоги у Москві, підтримують – 21%, ще 18% не визначилися.

Найменше таку ідею підтримують на Заході та в Центрі – 12% та 18% відповідно. На Сході та Півдні по 29% прихильників такого теоретичного візиту, але все ж більшість у цих регіонах (близько 50%) проти такої ідеї.

 

Опитування проведене спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводилося шляхом телефонних інтерв'ю.

Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА посольства Королівства Нідерландів.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.