Укрпошта випускає поштову марку до 75-ї річниці перемоги над нацизмом. ФОТО

8 травня Укрпошта вводить в обіг поштову марку «Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945» у рамках відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Про йе йдеться у повідомленні Укрпошти.

 

Традиційно, знакові для України події Укрпошта відзначає випуском тематичних художніх поштових марок. Цього року до Дня пам'яті та примирення компанія вирішила вшанувати пам`ять та подвиги ветеранів випуском поштової марки та конверту "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945", а листівки запропонувала підписати українцям у рамках Всеукраїнської благодійної акції "Подякуй ветерану на відстані".

З 30 квітня і до 9 травня на сайті компанії можна написати побажання та слова подяки ветеранам, а Укрпошта безкоштовно роздрукує та доставить листівку у руки одному з 12 тис. ветеранів. Також на сайті можна оплатити набір продуктів та передплатити періодику для ветеранів.

Поштова марка "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" випущена тиражем у 130 000 примірників. Номінальна вартість марки – 9 грн, конверту "Перший день" – 4,00 грн.

Дизайн поштового випуску, який розробляв відомий український художник-графік Володимир Таран, містить "мак" - символ пам'яті полеглих (автор – Сергій Мішакін) та важливі для українців історичні дати:

Читайте також: Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

-         1 вересня 1939 року з бомбардування німецькою військовою авіацією Львова та інших міст розпочалась війна для України. За роки війни у складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

-         8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Проте для наших земляків воєнні дії продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора "Міссурі" було підписано Акт капітуляції Японії який підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко.

 

8-го травня, у День пам'яті та примирення, на київському головпоштамті (вул. Хрещатик, 22) відбудеться спецпогашення марки "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" спеціальним поштовим штемпелем "Перший день".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.